without examplesFound in 1 dictionary
The Comprehensive Dictionary of the Ukrainian Language- dicts.explanatory_uk_uk.description
- dicts.explanatory_uk_uk.description
поручик
-а, ч.
Офіцерське звання у царській армії, наступне після чину підпоручика, а також особа, яка мала це звання.
В арміях деяких країн: військове звання молодшого офіцера; особа, яка має таке звання.
Add to my dictionary
Not foundUser translations
No translations for this text yet.
Be the first to translate it!
Word forms
поручик
іменник, істота, чол.р.
| Одн. | Множ. | |
| Називний | поручик | поручики |
| Родовий | поручика | поручиків |
| Давальний | поручикові, поручику | поручикам |
| Знахідний | поручика | поручиків |
| Орудний | поручиком | поручиками |
| Місцевий | поручикові, поручику | поручиках |
| Кличний | поручику | поручики |