студити
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | студити, студить |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я студжу | ми студим, студимо |
| Минулий час |
|---|
| він студив | ми, ви, вони студили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я студитиму | ми студитимем, студитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | студи | студіте, студіть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | студячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | студивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | студжений |
| Дієприслівник теп. часу | студячи |
| Дієприслівник мин. часу | студивши |
| Iнфінітив | студитися, студитись, *студиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *студжусь, *студжуся | ми *студимось, *студимося, *студимся |
| Минулий час |
|---|
| він студився, *студивсь | ми, ви, вони студились, студилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я студитимусь, студитимуся | ми студитимемся, студитимемось, студитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | студись, студися | студітесь, студіться, *студітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *студившийся |
| Дієприслівник теп. часу | студячись |
| Дієприслівник мин. часу | студившись, студившися |