покинути
дієслово, доконане, перехідне
Iнфінітив | покинути, покинуть |
Минулий час |
---|
він покинув | ми, ви, вони покинули |
Майбутнiй час |
---|
я покину | ми покинем, покинемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | покинь | покиньте |
Акт. дієприкметник мин. часу | покинувший |
Пас. дієприкметник мин. часу | покинутий, покинений |
Дієприслівник мин. часу | покинувши |
Iнфінітив | покинутися, покинутись, *покинуться |
Минулий час |
---|
він покинувся, *покинувсь | ми, ви, вони покинулись, покинулися |
Майбутнiй час |
---|
я *покинусь, *покинуся | ми *покинемся, *покинемось, *покинемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | покинься | покиньтесь, покиньтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *покинувшийся |
Дієприслівник мин. часу | покинувшись, покинувшися |