without examplesFound in 1 dictionary
The Ukrainian-Russian Dictionary- dicts.universal_uk_ru.description
- dicts.universal_uk_ru.description
колоти
см. кольнути
(только несоверш.: разделять на части) колоть; (на тонкие слои) щепать
(вызывать ощущение укола) колоть, кольнуть; (легче и время от времени несоверш.) покалывать
(только несоверш.: убивать) колоть; (о животных) бить, резать
User translations
No translations for this text yet.
Be the first to translate it!
Word forms
колоти
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | колоти, колоть |
Теперiшнiй час | |
---|---|
я колю | ми колем, колемо |
Минулий час | |
---|---|
він колов | ми, ви, вони кололи |
Майбутнiй час | |
---|---|
я колотиму | ми колотимем, колотимемо |
Одн. | Множ. | |
Наказовий спосiб | коли | коліте, коліть |
Акт. дієприкметник теп. часу | колючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | коловший |
Пас. дієприкметник мин. часу | колотий, колений |
Дієприслівник теп. часу | колючи |
Дієприслівник мин. часу | коловши |
Iнфінітив | колотися, колотись, *колоться |
Теперiшнiй час | |
---|---|
я *колюсь, *колюся | ми *колемось, *колемося, *колемся |
Минулий час | |
---|---|
він коловся, *коловсь | ми, ви, вони кололись, кололися |
Майбутнiй час | |
---|---|
я колотимусь, колотимуся | ми колотимемся, колотимемось, колотимемося |
Одн. | Множ. | |
Наказовий спосiб | колись, колися | колітесь, коліться, *колітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *коловшийся |
Дієприслівник теп. часу | колючись |
Дієприслівник мин. часу | коловшись, коловшися |
колотити
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | колотити, колотить |
Теперiшнiй час | |
---|---|
я колочу | ми колотим, колотимо |
Минулий час | |
---|---|
він колотив | ми, ви, вони колотили |
Майбутнiй час | |
---|---|
я колотитиму | ми колотитимем, колотитимемо |
Одн. | Множ. | |
Наказовий спосiб | колоти | колотіте, колотіть |
Акт. дієприкметник теп. часу | колотячий |
Акт. дієприкметник мин. часу | колотивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | колочений |
Дієприслівник теп. часу | колотячи |
Дієприслівник мин. часу | колотивши |
Iнфінітив | колотитися, колотитись, *колотиться |
Теперiшнiй час | |
---|---|
я *колочусь, *колочуся | ми *колотимось, *колотимося, *колотимся |
Минулий час | |
---|---|
він колотився, *колотивсь | ми, ви, вони колотились, колотилися |
Майбутнiй час | |
---|---|
я колотитимусь, колотитимуся | ми колотитимемся, колотитимемось, колотитимемося |
Одн. | Множ. | |
Наказовий спосiб | колотись, колотися | колотітесь, колотіться, *колотітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *колотившийся |
Дієприслівник теп. часу | колотячись |
Дієприслівник мин. часу | колотившись, колотившися |