говорити
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | говорити, говорить |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я говорю | ми говорим, говоримо |
| Минулий час |
|---|
| він говорив | ми, ви, вони говорили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я говоритиму | ми говоритимем, говоритимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | говори | говоріте, говоріть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | говорячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | говоривший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | говорений |
| Дієприслівник теп. часу | говорячи |
| Дієприслівник мин. часу | говоривши |
| Iнфінітив | говоритися, говоритись, *говориться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *говорюсь, *говорюся | ми *говоримось, *говоримося, *говоримся |
| Минулий час |
|---|
| він говорився, *говоривсь | ми, ви, вони говорились, говорилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я говоритимусь, говоритимуся | ми говоритимемся, говоритимемось, говоритимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | говорись, говорися | говорітесь, говоріться, *говорітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *говорившийся |
| Дієприслівник теп. часу | говорячись |
| Дієприслівник мин. часу | говорившись, говорившися |