відлежати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | відлежати, відлежать |
| Минулий час |
|---|
| він відлежав | ми, ви, вони відлежали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відлежу | ми відлежим, відлежимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відлеж | відлежте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | відлежавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | відлежений |
| Дієприслівник мин. часу | відлежавши |
| Iнфінітив | відлежатися, відлежатись, *відлежаться |
| Минулий час |
|---|
| він відлежався, *відлежавсь | ми, ви, вони відлежались, відлежалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *відлежусь, *відлежуся | ми *відлежимось, *відлежимося, *відлежимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відлежся | відлежтесь, відлежтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *відлежавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | відлежавшись, відлежавшися |