віддушувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | віддушувати, віддушувать |
Теперiшнiй час |
---|
я віддушую | ми віддушуєм, віддушуємо |
Минулий час |
---|
він віддушував | ми, ви, вони віддушували |
Майбутнiй час |
---|
я віддушуватиму | ми віддушуватимем, віддушуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | віддушуй | віддушуйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | віддушуючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | віддушувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | віддушуваний |
Дієприслівник теп. часу | віддушуючи |
Дієприслівник мин. часу | віддушувавши |
Iнфінітив | віддушуватися, віддушуватись, *віддушуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *віддушуюсь, *віддушуюся | ми *віддушуємся, *віддушуємось, *віддушуємося |
Минулий час |
---|
він віддушувався, *віддушувавсь | ми, ви, вони віддушувались, віддушувалися |
Майбутнiй час |
---|
я віддушуватимусь, віддушуватимуся | ми віддушуватимемся, віддушуватимемось, віддушуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | віддушуйся, *віддушуйсь | віддушуйтесь, віддушуйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *віддушувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | віддушуючись |
Дієприслівник мин. часу | віддушувавшись, віддушувавшися |