відгонити

отгонять, отогнать; (перен.) отстранять, отстранить
(производить отгонку) техн. отгонять, отогнать
(только чим: иметь привкус, запах) отдавать, пахнуть, припахивать, отзываться; (о нехорошем запахе) нести

відгонити1/3

отгоня́ть; отогна́ть; отстраня́ть; отстрани́тьExamples

відгонити ворога — отогнать врага; обратить вспять врага

No translations for this text yet.
Be the first to translate it!

дієслово, доконане, перехідне

Iнфінітив

відгонити, відгонить

Минулий час
він відгонив	ми, ви, вони відгонили

Майбутнiй час
я відгоню	ми відгоним, відгонимо

	Одн.	Множ.
Наказовий спосiб	відгонь	відгоньте

Iнфінітив

відгонитися, відгонитись, *відгониться

Минулий час
він *відгонився, відгонивсь**	ми, ви, вони відгонились, відгонилися

Майбутнiй час
я відгонюсь, відгонюся	ми відгонимось, відгонимося, *відгонимся

	Одн.	Множ.
Наказовий спосiб	відгонься	відгоньтесь, відгоньтеся

Акт. дієприкметник мин. часу	*відгонившийся
Дієприслівник мин. часу	відгонившись, відгонившися