відвозити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | відвозити, відвозить |
| Минулий час |
|---|
| він відвозив | ми, ви, вони відвозили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відвожу | ми відвозим, відвозимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відвозь | відвозьте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | відвозивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | відвожений |
| Дієприслівник мин. часу | відвозивши |
| Iнфінітив | відвозитися, відвозитись, *відвозиться |
| Минулий час |
|---|
| він відвозився, *відвозивсь | ми, ви, вони відвозились, відвозилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *відвожусь, *відвожуся | ми *відвозимось, *відвозимося, *відвозимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відвозься | відвозьтесь, відвозьтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *відвозившийся |
| Дієприслівник мин. часу | відвозившись, відвозившися |