відважувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | відважувати, відважувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я відважую | ми відважуєм, відважуємо |
| Минулий час |
|---|
| він відважував | ми, ви, вони відважували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відважуватиму | ми відважуватимем, відважуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відважуй | відважуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | відважуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | відважувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | відважуваний |
| Дієприслівник теп. часу | відважуючи |
| Дієприслівник мин. часу | відважувавши |
| Iнфінітив | відважуватися, відважуватись, *відважуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *відважуюсь, *відважуюся | ми *відважуємся, *відважуємось, *відважуємося |
| Минулий час |
|---|
| він відважувався, *відважувавсь | ми, ви, вони відважувались, відважувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відважуватимусь, відважуватимуся | ми відважуватимемся, відважуватимемось, відважуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відважуйся, *відважуйсь | відважуйтесь, відважуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *відважувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | відважуючись |
| Дієприслівник мин. часу | відважувавшись, відважувавшися |