цікавити
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | цікавити, цікавить |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я цікавлю | ми цікавим, цікавимо |
| Минулий час |
|---|
| він цікавив | ми, ви, вони цікавили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я цікавитиму | ми цікавитимем, цікавитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | цікав | цікавте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | цікавлячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | цікавивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | цікавлений |
| Дієприслівник теп. часу | цікавлячи |
| Дієприслівник мин. часу | цікавивши |
| Iнфінітив | цікавитися, цікавитись, *цікавиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *цікавлюсь, *цікавлюся | ми *цікавимось, *цікавимося, *цікавимся |
| Минулий час |
|---|
| він цікавився, *цікавивсь | ми, ви, вони цікавились, цікавилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я цікавитимусь, цікавитимуся | ми цікавитимемся, цікавитимемось, цікавитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | цікався | цікавтесь, цікавтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *цікавившийся |
| Дієприслівник теп. часу | цікавлячись |
| Дієприслівник мин. часу | цікавившись, цікавившися |