хлопати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | хлопати, хлопать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я хлопаю | ми хлопаєм, хлопаємо |
| Минулий час |
|---|
| він хлопав | ми, ви, вони хлопали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я хлопатиму | ми хлопатимем, хлопатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | хлопай | хлопайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | хлопаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | хлопавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | хлопаний |
| Дієприслівник теп. часу | хлопаючи |
| Дієприслівник мин. часу | хлопавши |
| Iнфінітив | хлопатися, хлопатись, *хлопаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *хлопаюсь, *хлопаюся | ми *хлопаємся, *хлопаємось, *хлопаємося |
| Минулий час |
|---|
| він хлопався, *хлопавсь | ми, ви, вони хлопались, хлопалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я хлопатимусь, хлопатимуся | ми хлопатимемся, хлопатимемось, хлопатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | хлопайся, *хлопайсь | хлопайтесь, хлопайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *хлопавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | хлопаючись |
| Дієприслівник мин. часу | хлопавшись, хлопавшися |