хвилювати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | хвилювати, хвилювать |
Теперiшнiй час |
---|
я хвилюю | ми хвилюєм, хвилюємо |
Минулий час |
---|
він хвилював | ми, ви, вони хвилювали |
Майбутнiй час |
---|
я хвилюватиму | ми хвилюватимем, хвилюватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | хвилюй | хвилюйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | хвилюючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | хвилювавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | хвилюваний |
Дієприслівник теп. часу | хвилюючи |
Дієприслівник мин. часу | хвилювавши |
Iнфінітив | хвилюватися, хвилюватись, *хвилюваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *хвилююсь, *хвилююся | ми *хвилюємся, *хвилюємось, *хвилюємося |
Минулий час |
---|
він хвилювався, *хвилювавсь | ми, ви, вони хвилювались, хвилювалися |
Майбутнiй час |
---|
я хвилюватимусь, хвилюватимуся | ми хвилюватимемся, хвилюватимемось, хвилюватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | хвилюйся, *хвилюйсь | хвилюйтесь, хвилюйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *хвилювавшийся |
Дієприслівник теп. часу | хвилюючись |
Дієприслівник мин. часу | хвилювавшись, хвилювавшися |