ударити
дієслово, доконане, перехідне
Iнфінітив | ударити, ударить |
Минулий час |
---|
він ударив | ми, ви, вони ударили |
Майбутнiй час |
---|
я ударю | ми ударим, ударимо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | удар | ударте |
Акт. дієприкметник мин. часу | ударивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | ударений |
Дієприслівник мин. часу | ударивши |
Iнфінітив | ударитися, ударитись, *удариться |
Минулий час |
---|
він ударився, *ударивсь | ми, ви, вони ударились, ударилися |
Майбутнiй час |
---|
я *ударюсь, *ударюся | ми *ударимось, *ударимося, *ударимся |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | ударся | удартесь, удартеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *ударившийся |
Дієприслівник мин. часу | ударившись, ударившися |