супити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я суплю | ми супим, супимо |
| Минулий час |
|---|
| він супив | ми, ви, вони супили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я супитиму | ми супитимем, супитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | суп | супте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | суплячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | супивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | суплений |
| Дієприслівник теп. часу | суплячи |
| Дієприслівник мин. часу | супивши |
| Iнфінітив | супитися, супитись, *супиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *суплюсь, *суплюся | ми *супимось, *супимося, *супимся |
| Минулий час |
|---|
| він супився, *супивсь | ми, ви, вони супились, супилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я супитимусь, супитимуся | ми супитимемся, супитимемось, супитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | супся | суптесь, суптеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *супившийся |
| Дієприслівник теп. часу | суплячись |
| Дієприслівник мин. часу | супившись, супившися |