сприймати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | сприймати, сприймать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я сприймаю | ми сприймаєм, сприймаємо |
| Минулий час |
|---|
| він сприймав | ми, ви, вони сприймали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я сприйматиму | ми сприйматимем, сприйматимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | сприймай | сприймайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | сприймаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | сприймавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | сприйманий |
| Дієприслівник теп. часу | сприймаючи |
| Дієприслівник мин. часу | сприймавши |
| Iнфінітив | сприйматися, сприйматись, *сприйматься |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *сприймаюсь, *сприймаюся | ми *сприймаємся, *сприймаємось, *сприймаємося |
| Минулий час |
|---|
| він сприймався, *сприймавсь | ми, ви, вони сприймались, сприймалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я сприйматимусь, сприйматимуся | ми сприйматимемся, сприйматимемось, сприйматимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | сприймайся, *сприймайсь | сприймайтесь, сприймайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *сприймавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | сприймаючись |
| Дієприслівник мин. часу | сприймавшись, сприймавшися |