прочитувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | прочитувати, прочитувать |
Теперiшнiй час |
---|
я прочитую | ми прочитуєм, прочитуємо |
Минулий час |
---|
він прочитував | ми, ви, вони прочитували |
Майбутнiй час |
---|
я прочитуватиму | ми прочитуватимем, прочитуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | прочитуй | прочитуйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | прочитуючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | прочитувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | прочитуваний |
Дієприслівник теп. часу | прочитуючи |
Дієприслівник мин. часу | прочитувавши |
Iнфінітив | прочитуватися, прочитуватись, *прочитуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *прочитуюсь, *прочитуюся | ми *прочитуємся, *прочитуємось, *прочитуємося |
Минулий час |
---|
він прочитувався, *прочитувавсь | ми, ви, вони прочитувались, прочитувалися |
Майбутнiй час |
---|
я прочитуватимусь, прочитуватимуся | ми прочитуватимемся, прочитуватимемось, прочитуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | прочитуйся, *прочитуйсь | прочитуйтесь, прочитуйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *прочитувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | прочитуючись |
Дієприслівник мин. часу | прочитувавшись, прочитувавшися |