пожарити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | пожарити, пожарить |
| Минулий час |
|---|
| він пожарив | ми, ви, вони пожарили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я пожарю | ми пожарим, пожаримо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | пожар | пожарте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | пожаривший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | пожарений |
| Дієприслівник мин. часу | пожаривши |
| Iнфінітив | пожаритися, пожаритись, *пожариться |
| Минулий час |
|---|
| він пожарився, *пожаривсь | ми, ви, вони пожарились, пожарилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *пожарюсь, *пожарюся | ми *пожаримось, *пожаримося, *пожаримся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | пожарся | пожартесь, пожартеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *пожарившийся |
| Дієприслівник мин. часу | пожарившись, пожарившися |