надихнути
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | надихнути, надихнуть |
| Минулий час |
|---|
| він надихнув | ми, ви, вони надихнули |
| Майбутнiй час |
|---|
| я надихну | ми надихнем, надихнемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | надихни | надихніте, надихніть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | надихнувший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | надихнутий |
| Дієприслівник мин. часу | надихнувши |
| Iнфінітив | надихнутися, надихнутись, *надихнуться |
| Минулий час |
|---|
| він надихнувся, *надихнувсь | ми, ви, вони надихнулись, надихнулися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *надихнусь, *надихнуся | ми *надихнемся, *надихнемось, *надихнемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | надихнись, надихнися | надихнітесь, надихніться, *надихнітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *надихнувшийся |
| Дієприслівник мин. часу | надихнувшись, надихнувшися |