керувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | керувати, керувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я керую | ми керуєм, керуємо |
| Минулий час |
|---|
| він керував | ми, ви, вони керували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я керуватиму | ми керуватимем, керуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | керуй | керуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | керуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | керувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | керований |
| Дієприслівник теп. часу | керуючи |
| Дієприслівник мин. часу | керувавши |
| Iнфінітив | керуватися, керуватись, *керуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *керуюсь, *керуюся | ми *керуємся, *керуємось, *керуємося |
| Минулий час |
|---|
| він керувався, *керувавсь | ми, ви, вони керувались, керувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я керуватимусь, керуватимуся | ми керуватимемся, керуватимемось, керуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | керуйся, *керуйсь | керуйтесь, керуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *керувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | керуючись |
| Дієприслівник мин. часу | керувавшись, керувавшися |