зустрічати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | зустрічати, зустрічать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я зустрічаю | ми зустрічаєм, зустрічаємо |
| Минулий час |
|---|
| він зустрічав | ми, ви, вони зустрічали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я зустрічатиму | ми зустрічатимем, зустрічатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | зустрічай | зустрічайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | зустрічаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | зустрічавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | зустрічаний |
| Дієприслівник теп. часу | зустрічаючи |
| Дієприслівник мин. часу | зустрічавши |
| Iнфінітив | зустрічатися, зустрічатись, *зустрічаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *зустрічаюсь, *зустрічаюся | ми *зустрічаємся, *зустрічаємось, *зустрічаємося |
| Минулий час |
|---|
| він зустрічався, *зустрічавсь | ми, ви, вони зустрічались, зустрічалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я зустрічатимусь, зустрічатимуся | ми зустрічатимемся, зустрічатимемось, зустрічатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | зустрічайся, *зустрічайсь | зустрічайтесь, зустрічайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *зустрічавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | зустрічаючись |
| Дієприслівник мин. часу | зустрічавшись, зустрічавшися |