згрібати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | згрібати, згрібать |
Теперiшнiй час |
---|
я згрібаю | ми згрібаєм, згрібаємо |
Минулий час |
---|
він згрібав | ми, ви, вони згрібали |
Майбутнiй час |
---|
я згрібатиму | ми згрібатимем, згрібатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | згрібай | згрібайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | згрібаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | згрібавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | згрібаний |
Дієприслівник теп. часу | згрібаючи |
Дієприслівник мин. часу | згрібавши |
Iнфінітив | згрібатися, згрібатись, *згрібаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *згрібаюсь, *згрібаюся | ми *згрібаємся, *згрібаємось, *згрібаємося |
Минулий час |
---|
він згрібався, *згрібавсь | ми, ви, вони згрібались, згрібалися |
Майбутнiй час |
---|
я згрібатимусь, згрібатимуся | ми згрібатимемся, згрібатимемось, згрібатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | згрібайся, *згрібайсь | згрібайтесь, згрібайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *згрібавшийся |
Дієприслівник теп. часу | згрібаючись |
Дієприслівник мин. часу | згрібавшись, згрібавшися |