засновувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | засновувати, засновувать |
Теперiшнiй час |
---|
я засновую | ми засновуєм, засновуємо |
Минулий час |
---|
він засновував | ми, ви, вони засновували |
Майбутнiй час |
---|
я засновуватиму | ми засновуватимем, засновуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | засновуй | засновуйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | засновуючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | засновувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | засновуваний |
Дієприслівник теп. часу | засновуючи |
Дієприслівник мин. часу | засновувавши |
Iнфінітив | засновуватися, засновуватись, *засновуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *засновуюсь, *засновуюся | ми *засновуємся, *засновуємось, *засновуємося |
Минулий час |
---|
він засновувався, *засновувавсь | ми, ви, вони засновувались, засновувалися |
Майбутнiй час |
---|
я засновуватимусь, засновуватимуся | ми засновуватимемся, засновуватимемось, засновуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | засновуйся, *засновуйсь | засновуйтесь, засновуйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *засновувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | засновуючись |
Дієприслівник мин. часу | засновувавшись, засновувавшися |