заклякати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | заклякати, заклякать |
Теперiшнiй час |
---|
я заклякаю | ми заклякаєм, заклякаємо |
Минулий час |
---|
він заклякав | ми, ви, вони заклякали |
Майбутнiй час |
---|
я заклякатиму | ми заклякатимем, заклякатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | заклякай | заклякайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | заклякаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | заклякавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | закляканий |
Дієприслівник теп. часу | заклякаючи |
Дієприслівник мин. часу | заклякавши |
Iнфінітив | заклякатися, заклякатись, *заклякаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *заклякаюсь, *заклякаюся | ми *заклякаємся, *заклякаємось, *заклякаємося |
Минулий час |
---|
він заклякався, *заклякавсь | ми, ви, вони заклякались, заклякалися |
Майбутнiй час |
---|
я заклякатимусь, заклякатимуся | ми заклякатимемся, заклякатимемось, заклякатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | заклякайся, *заклякайсь | заклякайтесь, заклякайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *заклякавшийся |
Дієприслівник теп. часу | заклякаючись |
Дієприслівник мин. часу | заклякавшись, заклякавшися |