заводити
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | заводити, заводить |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я заводжу | ми заводим, заводимо |
| Минулий час |
|---|
| він заводив | ми, ви, вони заводили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я заводитиму | ми заводитимем, заводитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | заводь | заводьте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | заводячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | заводивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | заводжений |
| Дієприслівник теп. часу | заводячи |
| Дієприслівник мин. часу | заводивши |
| Iнфінітив | заводитися, заводитись, *заводиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *заводжусь, *заводжуся | ми *заводимось, *заводимося, *заводимся |
| Минулий час |
|---|
| він заводився, *заводивсь | ми, ви, вони заводились, заводилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я заводитимусь, заводитимуся | ми заводитимемся, заводитимемось, заводитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | заводься | заводьтесь, заводьтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *заводившийся |
| Дієприслівник теп. часу | заводячись |
| Дієприслівник мин. часу | заводившись, заводившися |