дурити
дієслово, недоконане, перехідне
Теперiшнiй час |
---|
я дурю | ми дурим, дуримо |
Минулий час |
---|
він дурив | ми, ви, вони дурили |
Майбутнiй час |
---|
я дуритиму | ми дуритимем, дуритимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | дури | дуріте, дуріть |
Акт. дієприкметник теп. часу | дурячий |
Акт. дієприкметник мин. часу | дуривший |
Пас. дієприкметник мин. часу | дурений |
Дієприслівник теп. часу | дурячи |
Дієприслівник мин. часу | дуривши |
Iнфінітив | дуритися, дуритись, *дуриться |
Теперiшнiй час |
---|
я *дурюсь, *дурюся | ми *дуримось, *дуримося, *дуримся |
Минулий час |
---|
він дурився, *дуривсь | ми, ви, вони дурились, дурилися |
Майбутнiй час |
---|
я дуритимусь, дуритимуся | ми дуритимемся, дуритимемось, дуритимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | дурись, дурися | дурітесь, дуріться, *дурітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *дурившийся |
Дієприслівник теп. часу | дурячись |
Дієприслівник мин. часу | дурившись, дурившися |