відчиняти
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | відчиняти, відчинять |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я відчиняю | ми відчиняєм, відчиняємо |
| Минулий час |
|---|
| він відчиняв | ми, ви, вони відчиняли |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відчинятиму | ми відчинятимем, відчинятимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відчиняй | відчиняйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | відчиняючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | відчинявший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | відчинений |
| Дієприслівник теп. часу | відчиняючи |
| Дієприслівник мин. часу | відчинявши |
| Iнфінітив | відчинятися, відчинятись, *відчиняться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *відчиняюсь, *відчиняюся | ми *відчиняємся, *відчиняємось, *відчиняємося |
| Минулий час |
|---|
| він відчинявся, *відчинявсь | ми, ви, вони відчинялись, відчинялися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відчинятимусь, відчинятимуся | ми відчинятимемся, відчинятимемось, відчинятимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відчиняйся, *відчиняйсь | відчиняйтесь, відчиняйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *відчинявшийся |
| Дієприслівник теп. часу | відчиняючись |
| Дієприслівник мин. часу | відчинявшись, відчинявшися |