віддувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | віддувати, віддувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я віддуваю | ми віддуваєм, віддуваємо |
| Минулий час |
|---|
| він віддував | ми, ви, вони віддували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я віддуватиму | ми віддуватимем, віддуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | віддувай | віддувайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | віддуваючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | віддувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | віддуваний |
| Дієприслівник теп. часу | віддуваючи |
| Дієприслівник мин. часу | віддувавши |
| Iнфінітив | віддуватися, віддуватись, *віддуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *віддуваюсь, *віддуваюся | ми *віддуваємся, *віддуваємось, *віддуваємося |
| Минулий час |
|---|
| він віддувався, *віддувавсь | ми, ви, вони віддувались, віддувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я віддуватимусь, віддуватимуся | ми віддуватимемся, віддуватимемось, віддуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | віддувайся, *віддувайсь | віддувайтесь, віддувайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *віддувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | віддуваючись |
| Дієприслівник мин. часу | віддувавшись, віддувавшися |