виявити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | виявити, виявить |
| Минулий час |
|---|
| він виявив | ми, ви, вони виявили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виявлю | ми виявим, виявимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вияви | виявіте, виявіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | виявивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | виявлений |
| Дієприслівник мин. часу | виявивши |
| Iнфінітив | виявитися, виявитись, *виявиться |
| Минулий час |
|---|
| він виявився, *виявивсь | ми, ви, вони виявились, виявилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *виявлюсь, *виявлюся | ми *виявимось, *виявимося, *виявимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виявись, виявися | виявітесь, виявіться, *виявітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *виявившийся |
| Дієприслівник мин. часу | виявившись, виявившися |