видобувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | видобувати, видобувать |
Теперiшнiй час |
---|
я видобуваю | ми видобуваєм, видобуваємо |
Минулий час |
---|
він видобував | ми, ви, вони видобували |
Майбутнiй час |
---|
я видобуватиму | ми видобуватимем, видобуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | видобувай | видобувайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | видобуваючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | видобувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | видобуваний |
Дієприслівник теп. часу | видобуваючи |
Дієприслівник мин. часу | видобувавши |
Iнфінітив | видобуватися, видобуватись, *видобуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *видобуваюсь, *видобуваюся | ми *видобуваємся, *видобуваємось, *видобуваємося |
Минулий час |
---|
він видобувався, *видобувавсь | ми, ви, вони видобувались, видобувалися |
Майбутнiй час |
---|
я видобуватимусь, видобуватимуся | ми видобуватимемся, видобуватимемось, видобуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | видобувайся, *видобувайсь | видобувайтесь, видобувайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *видобувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | видобуваючись |
Дієприслівник мин. часу | видобувавшись, видобувавшися |