вибачати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | вибачати, вибачать |
Теперiшнiй час |
---|
я вибачаю | ми вибачаєм, вибачаємо |
Минулий час |
---|
він вибачав | ми, ви, вони вибачали |
Майбутнiй час |
---|
я вибачатиму | ми вибачатимем, вибачатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вибачай | вибачайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | вибачаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | вибачавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | вибачений |
Дієприслівник теп. часу | вибачаючи |
Дієприслівник мин. часу | вибачавши |
Iнфінітив | вибачатися, вибачатись, *вибачаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *вибачаюсь, *вибачаюся | ми *вибачаємся, *вибачаємось, *вибачаємося |
Минулий час |
---|
він вибачався, *вибачавсь | ми, ви, вони вибачались, вибачалися |
Майбутнiй час |
---|
я вибачатимусь, вибачатимуся | ми вибачатимемся, вибачатимемось, вибачатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вибачайся, *вибачайсь | вибачайтесь, вибачайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *вибачавшийся |
Дієприслівник теп. часу | вибачаючись |
Дієприслівник мин. часу | вибачавшись, вибачавшися |