нарізати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | нарізати, нарізать |
Теперiшнiй час |
---|
я нарізаю | ми нарізаєм, нарізаємо |
Минулий час |
---|
він нарізав | ми, ви, вони нарізали |
Майбутнiй час |
---|
я нарізатиму | ми нарізатимем, нарізатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | нарізай | нарізайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | нарізаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | нарізавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | нарізаний |
Дієприслівник теп. часу | нарізаючи |
Дієприслівник мин. часу | нарізавши |
Iнфінітив | нарізатися, нарізатись, *нарізаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *нарізаюсь, *нарізаюся | ми *нарізаємся, *нарізаємось, *нарізаємося |
Минулий час |
---|
він нарізався, *нарізавсь | ми, ви, вони нарізались, нарізалися |
Майбутнiй час |
---|
я нарізатимусь, нарізатимуся | ми нарізатимемся, нарізатимемось, нарізатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | нарізайся, *нарізайсь | нарізайтесь, нарізайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *нарізавшийся |
Дієприслівник теп. часу | нарізаючись |
Дієприслівник мин. часу | нарізавшись, нарізавшися |